Безсоння
Що вам не дає ночами спати? Нещодавно я ніяк не могла заснути – ворочалася у ліжку, намагаючись придумати рішення однієї проблеми. Зрештою я почала нервувати, що через безсонну ніч не буду готова до всіх можливих труднощів наступного дня!
Бабуся
“Бабуся” – одна із таємниць, які окутують вбивство американського президента Джона Кеннеді у 1963 році. Ця жінка в пальто й хустці – чим нагадувала російську бабусю, – відображена на кількох плівках. Вона також знімала місце вбивства, але знайти її та відзнятий нею відеоматеріал так і не вдалося. Протягом десятиліть історики та вчені обговорюють цю таємницю, припускаючи, що страх завадив “бабусі” розповісти правду про той жахливий день.
На дереві
Одного разу моя мати побачила, як на кухонному столі кошеня Велвет їсть домашній хліб. У пориві гніву вона викинула його геть із хати. Потім ми шукали кошеня у дворі, але безуспішно. Аж тут вітер доніс до моїх вух ледь чутне нявкання. Я підняла голову вгору і побачила на верхівці дерева чорну пляму.
Молитва прощення
У 1960 році шестирічна Рубі Бріджес стала першою чорношкірою дитиною, яка відвідувала державну початкову школу для білих на американському півдні. Щодня протягом багатьох місяців федеральні маршали супроводжували Рубі до школи через юрбу розгніваних батьків, які обсипали маленьку дівчинку прокльонами та погрозами. В класі, де було безпечно, Рубі сиділа лише з Барбарою Генрі, єдиною вчителькою, яка була згодна її навчати. Батьки не дозволяли своїм дітям сидіти в одному класі з цією чорношкірою дівчинкою.
Нова громада
Майя, п’ятирічна донька моєї подруги Керрі, любить змішувати ляльки з різних наборів, створюючи своєрідну нову громаду. В уяві цієї дитини всі речі пов’язані між собою. Всі ляльки – одна сім’я. Дівчинка вірить, що вони найщасливіші, коли разом, незважаючи на різницю у розмірах та формах.
А якщо ні...
Інколи життя завдає вбивчого удару. А інколи в житті трапляються чудеса.
Ллється через край
“О, ні! Ні! Ні!” – закричав я. Але це не допомогло. Коли забився унітаз, я подумав, що вирішити цю проблему можна ще раз змивши його. Але це призвело до цілком протилежних наслідків. Я зрозумів свою помилку і тепер стояв, безпорадно споглядаючи, як вода ллється на підлогу.
Прославлення Божої доброти
Одного разу хтось у нашій групі з вивчення Біблії запропонував: “Давайте самі напишемо псалми!” Спочатку деякі почали протестувати – мовляв, не мають хисту для цього, – але після деякого підбадьорення погодились. Кожен із нас склав зворушливий вірш, в якому йшлося про Божу працю в нашому житті. Божий захист, турбота, а також випробування – навіть біль та сльози – стали джерелом неймовірних текстів для пісень. Подібно Псалму 136, кожна складена нами пісня відкривала істину про вічне милосердя Бога.